анотація
Позашлюбний син принца-наступника. Той, кого переслідувала смерть. Той, хто сам став смертю. Маленький хлопчик, що виріс у холоднокровного найманого вбивцю. На нього чекав шлях мовчазного найманця, покірного служки свого короля. Але тепер Фітц — мисливець на «перекованих», людей, у яких було знищено все людське. Його місія небезпечна. Одна похибка маже вартувати життя. Та Фітц не сам. Слід у слід за ним ступає приручений та вихований ним вовк Нічноокий. Наближається час перевороту. Час, коли Фітц має виконати своє призначення. Його переслідуватимуть, на нього полюватимуть. І якщо він хоче врятуватися — він має забути про людську подобу. І стати вовком…
цитати
Якщо ж дозволиш цьому пролетіти,/Як вітру із дупи, коли запердіти,/То глянь, як дуже тебе я шаную,/Картину оцю тобі демонструю.
Мені здавалося, що вона, як Нічноокий, живе тепер лише сучасним. Кожну ніч нашої близькості вона сприймала як довершену й не питала, чи буде інша. Я відчував у ній не розпач, а затятість: незламне рішення не втратити того, що ми маємо зараз, через те, чого завтра можемо й не мати.
Минув уже певний час, відколи я востаннє її відвідав. Але вітальня Пейшенс ніколи не мінялася, хіба що до звичного мотлоху додавався верхній шар, який відображав її останню пасію.
Навіть Воллес тоді трохи розлютився, бо він саме зварив якесь огидне трав’яне пійло. Кожен, хто його нюхав, тужив за ароматами срачки й пердячки.
Але, як колись застерігав мене блазень, не було сенсу міряти Регалову пшеницю своїмивласними бушелями. Ми не мали спільної мірки.
Він повний ненависті, як кліщ — крові.