галявина

Одного дня, Мартин, Орел та Сойка повідомили мене, що на початку червня я маю з ними поїхати в гори! Я був тільки за, але через мій не дуже стабільний графік - дуже нервував. Зорі зійшлися та я отримав дозвіл на два вихідних без ноутбука (вперше)!

Через холодний травень прийшлося переміститися поїздку в гір до прекрасних озер Полісся, і вирішили поїхати до Сушибаби. Мені видали спальний мішок, добули намет, організували їдло та транспорт. Від мене потрібна була лише присутність.

Зібравши грайлист пісень від всіх учасників дійства, ми виїхали на подорож. Було не спекотно та сонечко приємно пригрівало. Село Сушибаба знаходилося далеко від основної дороги, мабуть, це і є його головний плюс, бо людей навколо озер Бережне майже і не було!

Знайшли чудову поляну в сосновому гаю, де оперативно розклали намети, повісили гамаки і я вже почав збирати сухе гілля для вогнища, щоб приготувати обід.

Ми не мисливці, тому наш обід був з сосисок та курячих крилець. З вогнища все набагато смачніше, а особливо на свіжому повітрі.

Гріх приїхати на озеро і не скупатися. У нас було декілька заходів до озера, бо вода була неймовірна. Трохи навіть підгоріли, але все обійшлося!

Вечір провели дуже романтично біля вогнища і дискутували на різні теми. В цей момент, я пожалів, що не вмію добре грати на сопілці, бо захотілося щось заграти в такій атмосфері.

Ближче до півночі ми почули грім, який був для нас поштовхом готуватися до сну. Лежати під грозу в наметі надзвичайно круто! Було лячно і занадто голосно, але я ніколи не забуду цей досвід.

Зранку я зміг дослідити околиці та познайомитися з місцевою флорою і фауною: зелені кущі чорниці, галявини перестрічу, на деревах помітив зябликів, пару чубатих синиць та почув ехо зозулі.

Зранку поївши сублімоване картопляне пюре з сиром гаудою (було дуже смачно), ми знову пішли на озеро, щоб поніжитися в теплій водичці.

Полежавши на сонечку, попивши чаю та кохве ми почали збирати наш табір і виїхали в сторону міста.

Якщо не рахувати БЗВП, то я більше десяти років не ходив з наметами на природу й вже забув як це круто лежати на осонні біля намету, їсти їжу з казана і купатися у прісній воді.

Намет і спальний мішок точно попадуть в мої бажанки та й не хочу зупинятися на цій подорожі!